24.02.2024
Два роки війни в Україні. Два роки нової страшної реальності, в якій усі ми живемо сьогоднішнім днем, бо ніхто не знає, що буде завтра і чи буде воно взагалі.
У цій реальності, що звучить військовими сиренами і гуркотом вибухів, народився мій син. Ця жорстока і нещадна реальність вклала в руки мого чоловіка зброю і вчить йогою вбивати. Ця отруєна трагедіями та болем реальність поселила агресію, ненависть і злість у душі навіть такої спокійної та миролюбної людини як я.
Два роки тому один старий диктатор-маразматик, яким давно вже плаче дерев’яний ящик, вирішив, що в цьому світі недостатньо злості, смертей і зламаних життів, і в XXI столітті розв’язав повномасштабну війну.
Але Україна продовжує боротися попри всі старання країни агресора. Кожен з нас щодня продовжує боротися за життя та майбутнє, своє та своїх дітей.
Бо “Боріться – поборете!” 💪🏻
Ми вистоїмо. І мого хлопчика чекає щасливе майбутнє. Я верю в це 💙💛
