24.02.2022 – сьогодні о 5 ранку ми прокинулись від розривів снарядів. І зрозуміли, що війна настигла нас тут, у самому серці України – в її столиці Київі! Будемо протистояти ворогу: кожний на своєму місці робити те, що ми вміємо, віддаючи, що маємо! Підтримувати одне одного! Боронити своїми серцями і тілами рідну землю! Бережіть себе і своїх близьких!
День 2. Ніч була відносно спокійною. Але близько 5 ранку прокинулись від гучного розриву і спалаху десь зовсім поруч, потім ще декілька, які були вже не так близько. Перша думка була про міст. Але спробувала всіх заспокоїти, умовила чоловіка відкласти телефон і ще поспати. Старша на моє питання у Вайбері не відповіла….
День 3-й. Майже до опівночі сиділи у міжквартирному просторі, чули, як сусіди з верхніх поверхів, що залишились, поступово переходять в укриття. Ми пішли, коли почули перші вибухи, близько 12-і. Там було просторо, незважаючи на велику кількість людей. Діти одразу заснули. Вдома вони не могли спати, спасалися читанням про Гулівера. Засинала, обійнявши молодшу доньку. Старша Оля з онуком спали рядом. Поруч чулося хропіння та розмови багатьох людей, і це не заважало, як могло бути в інших обставинах, а наповнило мене таким спокоєм, я подумала: «Краще засинати під голосне хропіння людей, ніж під звуки снарядів…» Вимовши молитву за наших воїнів, що тримають оборону у всіх точках нашої землі, я заснула… P.S. Слова «спокойної ночі» наповнились глибиною, стали надзвичайно важливими, а не просто фразою перед сном!Дай Боже спокійних ночей людям України!
День 4. 27.02.2022.
Сьогодні була сама тиха ніч, з усіх що ми переживали до цього. Марійка прокинулась весела, обійняла і сказала: «мама, я так спокійно спала. Я не спала так з тих пір, як все почалось.»
Ми спали вдома, діти в коридорі, в самому безпечному місці.
Молимось за наших мужній воїнів! Безмежних сил, витримки, святої віри у перемогу.
Ми допомагаємо всіма силами! Вчора відносили речі на пункт приймання допомоги нашим захисникам: там стільки люди принесли теплих ковдр, обігрівачів, продуктів. Цілий клас був заповнений усього лише за день, багато людей несли сумки з усім необхідним.
Сьогодні тримаємо комендантську годину. З Україною в серці! Разом до перемоги!
Сьогодні була сама тиха ніч, з усіх що ми переживали до цього. Марійка прокинулась весела, обійняла і сказала: «мама, я так спокійно спала. Я не спала так з тих пір, як все почалось.»
Ми спали вдома, діти в коридорі, в самому безпечному місці.
Молимось за наших мужній воїнів! Безмежних сил, витримки, святої віри у перемогу.
Ми допомагаємо всіма силами! Вчора відносили речі на пункт приймання допомоги нашим захисникам: там стільки люди принесли теплих ковдр, обігрівачів, продуктів. Цілий клас був заповнений усього лише за день, багато людей несли сумки з усім необхідним.
Сьогодні тримаємо комендантську годину. З Україною в серці! Разом до перемоги!
Війна. День 5.
Ніч провели вдома. Було тихо. Сусіди пішли в укриття – їм там спокійніше, навіть своє обладнане місце є. А наши діти заснули під чергову главу Гулівера. У Кірюші ввечері була істерика: плакав за кожним приводом…. Сни були неспокійні. Молитва і дихання допомагають заспокоїтись, згодом заснути, а верніше провалитись у забуття.
Але спати важливо, щоб мати сили для наступного дня.
Україна тримайся! Молимось за всіх твоїх захисників! Віримо у перемогу!
Ніч провели вдома. Було тихо. Сусіди пішли в укриття – їм там спокійніше, навіть своє обладнане місце є. А наши діти заснули під чергову главу Гулівера. У Кірюші ввечері була істерика: плакав за кожним приводом…. Сни були неспокійні. Молитва і дихання допомагають заспокоїтись, згодом заснути, а верніше провалитись у забуття.
Але спати важливо, щоб мати сили для наступного дня.
Україна тримайся! Молимось за всіх твоїх захисників! Віримо у перемогу!
Війна. День 6.
Вчора проводили старшу доньку з онуком з Києва. Не знаю куди доїдуть. Вірю в Бога, та добрих людей на їх шляху. Чоловік посадив їх на потяг, а сам залишився на вокзалі до закінчення комендантської години. Ми з Марійкою встигли добігти додому з правого берегу до темряви. Тільки повернулись і почули вибухи десь вдалені. Весь вечір були повідомлення про повітряну тривогу. Ночували вдома в коридорі.
Вчора проводили старшу доньку з онуком з Києва. Не знаю куди доїдуть. Вірю в Бога, та добрих людей на їх шляху. Чоловік посадив їх на потяг, а сам залишився на вокзалі до закінчення комендантської години. Ми з Марійкою встигли добігти додому з правого берегу до темряви. Тільки повернулись і почули вибухи десь вдалені. Весь вечір були повідомлення про повітряну тривогу. Ночували вдома в коридорі.
02.03.2022. Війна. День 7.
Спали спокійно. Були вдома. Вчора цілий день провели в клопотах по дому. Купили воду, хліб, продукти. Ціни в магазинах, як до війни. Хліб купляли в Новусі, там його печуть. Молимось за Україну та її славетних мужніх захисників! Слава Україні! Разом ми переможемо!
Спали спокійно. Були вдома. Вчора цілий день провели в клопотах по дому. Купили воду, хліб, продукти. Ціни в магазинах, як до війни. Хліб купляли в Новусі, там його печуть. Молимось за Україну та її славетних мужніх захисників! Слава Україні! Разом ми переможемо!
03.03.2022. Війна. День 8.
Ніч пройшла відносно тихо. Чули віддалені звуки снарядів. Спали вдома. Батьки в Ірпені. Світла немає. Ворог обстрілює місто. Мій брат, як і багато місцевих жителів в обороні. Всі допомагають, як можуть. Попросила маму берегти заряд телефона, щоб можна було щоранку почути: «Ми живі»…
Ніч пройшла відносно тихо. Чули віддалені звуки снарядів. Спали вдома. Батьки в Ірпені. Світла немає. Ворог обстрілює місто. Мій брат, як і багато місцевих жителів в обороні. Всі допомагають, як можуть. Попросила маму берегти заряд телефона, щоб можна було щоранку почути: «Ми живі»…
Дуже емоційною була ваша реакція на мою ірпенську Сторіс…
відторгнення, нерозуміння, співчуття, підтримка…
темна сторона життя…
темна сторона всередині нас самих… вона існує… скільки б ми не заплющували очі від страху або болю… від неї не можна просто відвернутись, відмахнутися: лише прийнявши себе та дійсність якою вона є, проживши та усвідомивши цей досвід, можна розраховувати на відновлення, розвиток, продовження руху до світла … рідко кому від народження дано небесами чи батьками вміння без втрат і розчарувань цінувати та берегти почуття, людей, стосунки… частіше ми навчаємось на власних помилках і продовжуємо свій життєвий шлях з новими ранами але і з новим досвідом… темна сторона – це не про заплямуватись: це про наші негативтивні емоції та реакції на події чи людей – це нормально і ми маємо на це право, особливо в нинішніх умовах… про дії, які не завжди відповідають загальноприйнятим правилам, якщо це не шкодить іншим людям, то це стосується лише вас… йога навчає відчувати виникнення негативних емоцій та нейтралізувати їх… приймати людей, а головне себе, якими ми є – смугастими: зі світлими і темними полосами… йога для мене – це про чесність з собою: вона допомагає не відвернутись, зазирнути вглиб, щоб прожити і відпустити… йога про усвідомлення і пошук внутрішнього балансу, стабільності та ясності…про вміння відчувати себе та бути небайдужими до інших людей… Намасте!🙏 ❤️
відторгнення, нерозуміння, співчуття, підтримка…
темна сторона життя…
темна сторона всередині нас самих… вона існує… скільки б ми не заплющували очі від страху або болю… від неї не можна просто відвернутись, відмахнутися: лише прийнявши себе та дійсність якою вона є, проживши та усвідомивши цей досвід, можна розраховувати на відновлення, розвиток, продовження руху до світла … рідко кому від народження дано небесами чи батьками вміння без втрат і розчарувань цінувати та берегти почуття, людей, стосунки… частіше ми навчаємось на власних помилках і продовжуємо свій життєвий шлях з новими ранами але і з новим досвідом… темна сторона – це не про заплямуватись: це про наші негативтивні емоції та реакції на події чи людей – це нормально і ми маємо на це право, особливо в нинішніх умовах… про дії, які не завжди відповідають загальноприйнятим правилам, якщо це не шкодить іншим людям, то це стосується лише вас… йога навчає відчувати виникнення негативних емоцій та нейтралізувати їх… приймати людей, а головне себе, якими ми є – смугастими: зі світлими і темними полосами… йога для мене – це про чесність з собою: вона допомагає не відвернутись, зазирнути вглиб, щоб прожити і відпустити… йога про усвідомлення і пошук внутрішнього балансу, стабільності та ясності…про вміння відчувати себе та бути небайдужими до інших людей… Намасте!🙏 ❤️
Якщо ви у відносній безпеці, але новини, розпач, хвилювання за близьких, неспокій вибивають опору з-під ваших ніг, не дозволяйте цьому стану засмоктати себе в темну воронку безвиході… Не припиняйте діяти: навчайтесь, розвивайтесь, допомагайте… за можливістю будьте з рідними та емоційно близькими вам людьми, якщо не фізично, то хоча б подумки… не скупіться на емоціі, несіть добро та допомогу тим, хто цього потребує… Бережіть свій емоційний стан, адекватність, внутрішні орієнтири, культуру та свідомість… Від болю і жахів реальності немає захисної ковдри, яку можна, як у дитинстві, натягнути на голову і пережити цей час, наче страшний сновид… Не зупиняйте життя, не ставте її на паузу!!! Продовжуйте діяти по силам і жити по совісті… Сьогодні немає сил, завтра не буде часу, післязавтра може не бути нас, не відкладайте – ЖИТТЯ ЗАРАЗ!
