20 апреля

Пост вдячності всесвіту, долі, людям, нам!
Не знаю з чого почати… чи з того, що в 2014 ми вже відчули, що значить назавжди покинути рідне місто, близьких нам людей… чи з того, що 23 лютого 2022 року була наша остання затишна вечеря вдома, Діма подарував мені тоді квіти та солодощі… чи з того, що 24 лютого 2022 року я вкладала Нікіту у ліжечко і розуміла, що то його останній денний сон в його ліжку, в його кімнаті… я не знаю, з чого почати. Може з того, що останні півтори роки я відчувала себе абсолютно щасливою, бо в мене було все, що тільки можна побажати (окрім рідних, які залишились в Донецьку) та й і з ними ми все одно мали змогу бачитись, подорожувати, спілкуватись…
Я не знаю, як так сталось, що в наш будинок на 408 квартир перший снаряд прилетів одразу, як ми з нього поїхали.. я не розумію хто там наворожив нам спокійну дорогу, якою слідом за нами їхали десятки людей і були розстріляні… я збентежена тим, що за весь цей час ми не відчули голоду, холоду, бо нас всюди чекали та зустрічали, надавали прихисток, годували, обіймали та дарували віру в майбутнє. Як сталось, що ми залишились разом? Всі? Неушкоджені? Всією нашою родиною (але це, якщо чесно, був договір, підписаний любов’ю). Бо на нашу думку – лише єдність родини дає нам сили та наснагу на подальші звершення! Я не знаю, кому дякувати за те, що ми змогли за цей час допомогти сотні, а то й більше людей: родинам, діткам.. Бо це давало нам стимул знов і знов планувати наші дні, наші тижні. Жодного дня не викинуто в сміття. І це найбільша радість! Як віддячити всім тим, хто дав нам свій дім?!! Весь цей час, наче хтось взяв за руку та вів за собою. І казав: не бійтеся, довіртеся, я все зроблю найкращим чином!!!
Так, ми багато втратили. Людей! Довіру! Стосунки! Друзів… це окремий біль, який потрібно ще пережити та опанувати в собі цю стихію ненависті до тих, хто в нас це забрав…
Я знаю, що так багато тих, хто називав наші імена під час своїх мантр, молитв, закликань до своїх богів.. Ви всі неймовірні! Ви всі врятували нас! Кожен, хто просив за наше життя, за наші душі, за нашу єдність!
Я впевннна, що кожен причетний до нашого продовженого життя, отримає набагато більше!!! Бо вдячність не має меж!!!

 

22 апреля

‼️STOP WAR IN UKRAINE‼️
Не думала я, що моя творчість буде колись викликати біль та відчай! Але про війну в Україні мають знати ВСІ!!! Весь світ!
Я благаю всіх, хто прочитає це моє звернення! ЗУПИНІТЬ ВІЙНУ!
Дайте дітям зростати щасливими та в безпеці! Дайте жінкам насолоджуватись їхньою красою та робити затишок в їх власних оселях! Дайте чоловікам розвивати бізнес та будувати сильну й незалежну країну! Дайте можливість військовим боронити кордони без втрат. Дайте нам життя!!! Ми хочемо спокою та миру! Ми вміємо любити, а тепер ще й ненавидіти! Ми не хочемо відчувати останнє, але нам просто не дали іншого вибору!
ЗУПИНІТЬ ВІЙНУ!

Ссылка на источник