24.02.
Це сторінки перших днів із мого особистого щоденника, який я вів щодня до 30 грудня 2022 року.
 
24 фев, четв
0.30 уехали дочка и внуки.
В Борисполь. Рейс 06.10
Около 5 утра первый обстрел.
Поднялся на крышу. Взрывы. Зарево в районе аэропорта и в районе Пятихаток.
Все непонятно. Война?
Ирина спросила что будем делать.
Я сказал будем в Харькове.
Уедем если только уже по Деревянко танки пойдут, в оккупации меня расстреляют.
Катя не улетела, с детьми едет в сторону западной границы.
 
25 фев, пт
Пришло в течение дня более 70 беженцев в гольфклуб.
Расселили в подвале, Superior Fit.
Кормим 70+ человек.
Попал под обстрел.
Осколки в машину.
Правая задняя и правая передняя.
Видел трупы в районе метро Киевская.
Трупы и скорые.
Страшно.
Поехал в военкомат. Толпа.
Может тысяча. Очень много знакомых.
У всех горят глаза.
 
26 фев,сб
Катя в Закарпатье на границе, в Чопе.
Уррраа.
В гольфклубе уже 100 беженцев, старики, детей много, может 15-20.
Проехали 12 блок постов. Раздавали бойцам сигареты, печенье, колбаса,шоколад. Был в универе. Ректор Татьяна на месте. Заехал в обладминистрацию. Спросил чем помочь.
Поехал искать хлеб.
Дома 11 чел чужих людей (в т.ч. трое детей и две бабушки 80+) у нас в подвале, кроме меня и Ирины. Ирина готовит борщ в 10 л кастрюле.
 
27 фев,вс.
7 утра, с Алексеевки прорвались ДРГ.
4 Тигра и 3 Камаза едут по Деревянко, вижу их в бинокль. 270 метров. Я на крыше с автоматом и в бронежилете. 2 магазина. Страшно.
Парни по рации спрашивают что делать, сказал будем отстреливаться.
Позвонили из гольф клуба, 2 русских камаза на территории. Одел бронежилет, взял Сайгу и помпу.
Прорвался через блок посты.
Один камаз наши тянут, с БК !
Второй ушел на окружную через 18,17 и 16 лунки, сломали забор.
Начали возить людям хлеб.
С Крымской, частная пекарня.
Влад Бельчев дал.
150 буханок, и 100 круассанов.
Отвезли в метро. На 23 августа. Разобрали за 3 минуты. На Немышле еще достали хлеб. У Димы Макарова. Отвезли в детскую больницу.
3 семьи, тремя ходками с Северной Салтовки, с Ужвий (там апокалипсис , арта бьет и минометы) отвезли на жд вокзал. Там жопа.
Постоянно бьют по ХАЗу. Мы очень близко, дом дрожит. Учусь отличать звук летящей мины от звука арты и РСЗО. Самолет рашистский прямо над домом, низко, жуткий звук.
Катя с внуками возле Рима.
 
Чотири роки тому, 24 лютого 2022 року, Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, сподіваючись на швидку перемогу та підкорення українського народу. Однак ці плани розбилися об незламну волю та мужність українців, які стали на захист своєї свободи та незалежності.
З того часу Україна пережила тисячі днів болю, втрат і руйнувань.
Солдати й цивільні щоденно протистоять агресору, доводячи всьому світу, що дух нації неможливо знищити.
Росія не прагне миру, її мета – знищення української державності та культури. Українські воїни на передовій чітко дають зрозуміти: “Росія не хоче миру, вона хоче стерти нас з лиця землі”.
За ці чотири роки Україна не лише вистояла, а й зміцнила свої позиції на міжнародній арені. Світ побачив справжнє обличчя агресора і об’єднався у підтримці українського народу. Але боротьба триває, і кожен день приносить нові випробування.
У цей день ми вшановуємо пам’ять усіх, хто віддав своє життя за свободу України, і висловлюємо подяку тим, хто продовжує боротися за її майбутнє.
ДЯКУЮ ЗСУ !
 
Чотири роки війни.
Чотири роки боротьби.
Чотири роки незламної волі.
Харків.
24 лютого 2022 року мені здавалося, що світ руйнується. Але за цією датою стоять не лише біль і руйнування – стоять тисячі історій про мужність, солідарність та незламність.
З перших днів війни наша команда включилася в боротьбу.
За чотири роки активної фази війни ми з Вами передали на фронт, на лінію бойового зіткнення “нужностей” на 265 850 000 гривень.
Двісті шістдесят п’ять мільйонів вісімсот п’ятдесят тисяч гривень.
Це відображено в моїх щодекадних фото звітах та актах приймання-передачі.
Бути харків’янином – це особливий статус людини з незламною волею, характером, упертістю та безстрашністю, що межує з безбашенністю.
Місто поранене, сильно зруйноване, але не зломлене.
Я пишаюся тим, що я харків’янин.
 
Нам ніколи не буде соромно!
Ми разом.
Відстоїмо.
Відвоюємо.
Відбудуєм.
Слава Україні!