21 квітня
Знімок за декілька днів до війни…
Я дуже добре пам’ятаю той момент…,велич Київського моря давало надію що все ще може буде добре,що світ все ще схаменеться…але відчуття…відчуття тривоги ,відчуття хвилювання та невідомості,відчуття страху за всіх рідних,страху за життя не покидало та не давало спокою…23 вечір…я відчувала…сльози та істерика…24 ранок…вже без всяких сумнівів розуміння – це війна!
Найстрашніші та найболючіші дні,неділі та місяці війни…
Світ навколо змінився…
Все важливе стало неважливим,речі втратили цінність а проблеми стали смішними та мізерними.
Важко спати, важко їсти, і цей пост писати також важко…те що раніше приносило задоволення,просто втратило свій смак…намагаєшся триматись за будь-які дрібнички ,щоб радіти,насамперед,радіти що живі твої рідні та близькі…дякую тим,хто поруч весь цей час…дякую військовим,що захищаюсь нашу рідну Україну!дякую Богу,що маю зараз те,що маю!
Я вірю що перемога вже близько!
Зазвичай,я не люблю писати довгі пости в інстаграм ,ала наразі накипіло…
Все буде Україна!Боже,бережи всіх нас та нашу рідненьку 🙏🇺🇦❤️
