5 травня
Вперше вiд початку війни я наважилась на допис. З 24 лютого, зібрати в кулак всі вируючі емоції і вилити їх у слова зібрані до купи не було ні сил, ні бажання, ні натхнення, натомість все буття заполонив шок, страх, розгубленість, розпач, біль, сльози, відчай за всіх і все, що являється частиною тебе: сім’ю, рідний край, Батьківщину, та за кожного українця💔😔..
Це був суцільний морок та якась страшна історія, якої я боялась з самого дитинства, бо прабабуся, яка виховувала мене, з малечку, розповідала про страшні часи 2-ї світової, про те, як фашисти жили на їх подвір’ї, як вона чекала дідуся з фронту, як голодували та збирали по зернятку ячменю з окраїни поля, під страхом бути розстріляними, але з надією хоч якось протриматися, та багато іншого, що довелося пережити в самий страшний період…А ще про те, як вона говорила: – “Головне, щоб не було ВІЙНИ!”
І мене постiйно ця фраза окутувала опасінням того, що це все ж таки колись може трапитись. І найстрашніше, те, що ця фобія, яка сиділа в підсвідомості все життя, стала моєю страшною реальністю. В нашу незалежну, процвітаючу, демократичну, сучасну Україну💙💛прийшла жорстока, кривава, гірка, ламаюча долі мільйонів, вiдбираюча життя в десятків тисяч та змінюючи вцілому наше буття – війна💔
Ми вже ніколи не будемо колишнiми! Одна на всих біль, душа і молитва🙏 Та спiльна цiль – перемогти клятого ворога, стерти його в порох, щоб більше ніколи і нікому він не нівичив життя, не руйнував мрії та не вершив долі. НІКОЛИ, бiльше не буде прощення тому слiпому, нiмому i одурманеному стаду, вiд якого “нiчего нє завісіт”.Ви втратили назавжди свiй шанс врятувати душу від смертного гріха, в якому погрузла вся ваша нація. Тому запам’ятайте, відповідати буде кожен – хто прийшов з війною, хто зловтішається і хто просто мовчить…Я вірю в Бога,наших найвідважніших янголів охоронців – воїнів ЗСУ, найвідданіших невтомних волонтерів, найвитриваліших медичних професiоналів, та кожного українця вцілому, які згуртуавшись з усіх точок земної кулі, де б хто не опинився, крок за кроком наближають день нашої ПЕРЕМОГИ🇺🇦
4 вересня
Я тимчасово, по відомим всім причинам, а саме через повномасштабне вторгнення на нашу країну, перебуваю з дітьми в сусідній країні – Польщі. Чесно скажу, що до війни, в крайні роки, я не планувала подорожі до цієї країни, а тепер, розумію що дарма, просто вона була на стільки поруч, що здавалося потрапити туди можна в будь-який час. Але війна все перевернула з ніг на голову і наші плани обернулися в пил, а мрії в щось захмарне і нездійсненне.
Якщо я опинилась тут, значить це для чогось було мені потрібно, вже знаю для чого, але це інша історія. Я вирішила, що буду залишати фото спогади та враження на сторінках соцмереж, та знайомити вас з тими містами Польщі, в яких довелося побувати за останні місяці, по-перше буде що пригадати, а по-друге, якщо ця інформація комусь стане в пригоді, буду рада.
І так, місто Катовіце – це найбільше місто Селізького воєводства, та основний промисловий центр Польщі.
Я вже декілька разів відвідувала його але кожного разу з різними цілями!
Скажу, що це місто може порадувати вас в різноманітних сферах, дивлячись на те, що вам хочеться побачити чи дізнатись. Тут багато цікавих музеїв, є кінотеатри, театри, музичні та розважальні заклади, наприклад відома споруда в центрі міста – спортивно-концертний комплекс “Spodek”, де проводять заходи як музичного так і спортивного направлення, а для любителів класичної музики є Сілезька філармонія.
Катовіце – багате на різноманітні парки та сквери, а ще воно досить чисте, як і багато міст в Польщі, адже поляки приділяють цьому пункту багато уваги, це гідно похвали.
Тут є що подивитися, куди піти як дорослим так і провести дозвілля з дітьми, є дитячі парки атракціонів, а також великий, гарний зоопарк і долина динозаврів, була з рідними і ще раз обов‘язково відвідаємо це місце!
Є чим зайнятися, куди піти, отримати порцію гарних вражень та приємних моментів! Відвідую його з задоволенням та завжди повертаюся з новими позитивними емоціями!
