– То ж ви повісите ту лопатку біля плити?
– Та ну нащо??? Вона в мене лежатиме в ящику з вугіллям!
І витріщилася на продавця…
А він – на мене…
Яке вугілля???
Яке на Полтавщині вугілля???
Пічка, яку топлять вугіллям, декілька минулих життів тому залишилася на Донбасі…
В тій хаті, з якої я рятувала своїх дітей ще від аZвабадітєлєй зразку 2014 року…
З якої ми поїхали на два тижні, поки усю всю пиз…ту швиденько розженуть, і ми повернемося додому.
І в яку ми більше не повернулися…
Все літо ми чекали, коли можна бути повернутися, в Біларусі. В Anna Lazarevich.
До серпню два тижні все не завершувалися і ставало все зрозуміліше, що повертатися нема куди.
Та і до кого – теж нема…
Завдяки добрим людям з усього світу, які зібрали нам грошей на будинок, ми опинились на Полтавщині.
Де я знов ввімкнула режим гніздування…
То ми дах змінювали?
То спосіб життя?
То хату утеплювали?
То прибудовували тамбур?
То паркани зображували?
То ремонт у хаті робили?
То вольєри будували?
То наводили зовнішню красу на хаті?
То сад садили?
То квітники створювали?
Та тут – х…яяяяяк!!!
І трапилося 24 лютого!!!
Почалася друга серія аZвабаждєнія…
До цієї дати вже давно був підготовлений підвал.
З консервами, тушонками, сухариками та продуктами швидкого приготування.
З міні-газовим примусом.
З запасом води, цукру, чаю, кави.
З борошном, крупами, олією, смальцем.
З ящиками свічок, сухого спирту, ліхтариків, батарейок, акумуляторів.
Навіть писюльне цебро було підготоване та туалетний папір…
Про наявність слоїків з консервацією та сезонних овочів я й розповідати не збираюся.
Завершилася зима…
Промайнула весна…
Що це так швидко проскочило повз?
Та то вже і літо майже пролетіло…
І вже насуваються осінь з зимою…
А в мене ж, якщо хто забув, цілий біженський гуртожиток…
Донецькі-слов‘янські, які вже вдруге рятуються від аZвабадітєлєй…
Харківські…
А якщо взимку не буде газу???
І ми купуємо дрова, щоб топити ними старий газовий котел. Який багатофункціональний, та його можна й дровами топити.
І в нього заведена уся система опалення по всій хаті…
А готувати їсти на чому, якщо не буде газу???
І ми купуємо дві електричних плитки та електричну духовку!
А якщо і світла не буде???
І ми купуємо турбопіч, яка працює на дровах!
Але ж користуватися нею можливо тільки на свіжому повітрі…
А якщо захурделить, задощить, морозом жахне???
То ми колективно замислюємося про придбання нового дров‘яного котла з поверхнею для приготування їжі.
Заглиблюємося в цю тему по самі маковки.
Проводимо безліч консультацій із людьми, які мають рацію в таких питаннях.
Ііііііі прибудовуємо до нашого старого котла ще й піч!
У скільки грошей вона нам вийшла, навіть не запитуйте!!!
Кааааапець у скільки!
Я й досі вих…їти не можу від вартості однієї вогнетривкої цеглини!
А тільки їх пішло дев’ять десятків!
І ще два різновиду цегли!
Дякую дуже нашим дітям!
Мойому синочку Віктору та олександровському Олексію! Родині моєї найстаршої донечки Ганни!
Дякую друзям, які були в курсі нашої альтернативно-опалювальної афери, та вселяко нам допомогали!
Дуже вони нас підтримали в цих будівельно-пічних справах!
Дякую майстру Володимиру, який цю красу нам побудував!
Так, невеличка наша кухня стала ще менше.
Великий стіл прийшлося міняти на маленький!
