Коли навколо ламаеться світ ти сам того не бажаючи, начебто ламаешся сам, щось в глибині душі вже хруснуло…
Постійні думки про те, що це неможливо і це все якийсь страшний сон.
Ми ж навіть уявити собі не могли, що війна стане нашою реальністью. Але це трапилось і вже натомість розгубленості прийшов роспач, біль і ціла палітра різноманітних відчутів.
⠀
Ця рана буде кровоточити доки буде йти війна, але вона не перестане боліти вже ніколи. Ми маємо усвідомити що будемо нести ці спогади все життя, але питання в тому як?
⠀
Ні, це не означає що треба остаточно опустити руки, бо нашо нам така зламана доля. Навпаки… це той біль який ми будемо пересказувати своїм дітям, онукам, згадуючі ці жахливі часи і як ми вистояли. Бо ж вистоємо!!!
⠀
Цей біль – наш опір, опираючись на нього ми тепер завжи будемо цінувати кожен мирний день, і вже не захочется зайвий раз сваритися або вести пусті балачки. Ми стали інші…
⠀
Страшно буде починати все спочатку після війни, тому якщо є така можливість, краще вже зараз шукати можливості і будувати своє майбутнє.
⠀
В кожного із нас є своя особливість, свій талант з яким ми прийшли на цю землю. Задумайтесь, можливо саме зараз настав той час, коли необхідно признати в собі свою істину. Почати нести її в світ, даруючи йому радість а натомість отримувати розвиток.
Саме зараз і є той час коли ми маємо знайти ту справу заради якої ми будемо прокидатись зранку і розуміти що робити, куди йти далі по життю і мати на це все внутрішні сили.
⠀
Здається складно і неможливо? Я можу впевнено сказати що ні, коли поряд є провідник.
В мене його не було, і мені треба було багато часу на те, щоб зрозуміти себе.
І не дарма, бо тепер я знаю точно моя істина в тому, щоб підсвітити кожному його шлях , домогти знайти себе і реалізувати своє життя.
⠀
Я пройшла цей шлях і знаю тепер дорогу. Дорогу до самого себе.
Всі ці знання я запакувала в систему роспаковки особистості. І кожен раз коли я бачу цей момент істини де людина зустрічає самого себе, в мене йдуть мурашки тілом. Я думкою дякую всесвіт за той надскладний шлях в моєму житті. Бо воно того варте…
