Я вірила до останнього у здоровий глузд. Хоча і добре розуміла, що його ( здорового глузду ) у цієї людини давно нема. Я дуже вірила у здоровий глузд. І як дитина сподівалась, що всі новини останніх днів це страшна казка, в реальності цього не може бути, не повинно бути! Бо це жахливо!🚫
Війна◾️
Мої батьки так сподівались, що їхні діти і онуки не пізнають такої дійсності як війна🚫
Мама русская, папа украинец…
Вони прожили разом суворе, складне і тяжке життя. Тато пройшов усю війну з 1942 по 1945. Життя йому врятував русский брат с Волгограда, витягнув його без свідомості з палаючого танку. Думаю добре,що батьки не дожили до цих днів! До цієї жахливої дійсності! Коли брати, кровні брати – русские і українці перестали бути такими. Коли русские прийшли в Україну і вбивають українців🙁◾️
Як сталося таке задзеркалля?!!🚫
Здоровий глузд… Якщо його нема у ОДНОГО,.. то невже мільйони зовсім втратили здатність розумно мислити, чи вірніш сказати, втратили здатність МИСЛИТИ…
Що це?!! Навіщо ?!! Як могло статися?!!
На фото фрагменти будинку, в якому я прожила понад 30 років… Що найменше тричі мій будинок попадав під обстріли, останній раз це було пряме влучення …
Харків, мій рідний, улюблений Харків весь в руїнах!?! Центральна частина міста просто знищена… Історичні пам’ятки, яким понад 300 років, які не були зруйновані в роки фашистської окупації… зараз це руїни …
Що це!?! Де це!?! Невже це 2022 рік!?! Невже навкруги цивілізований світ???!!!!! Я його не бачу!!! Те, що зараз з Україною -це якась нереальність, сюрреалізм, задзеркалля 😆😆😡😡😆
Світ, цивілізований світ!!! Невже ви думаєте, що вас мене така участь?!!
Це треба зупинити ЗАРАЗ, ТеПЕР, бо буде запізно!!! Треба зупинити цих варварів та вандалів!
Думайте скоріш, приймайте рішення, нам потрібна ваша допомога!!!
🥲🥲🥲 Я зараз не плачу… Тільки ком у горлі і лють…
Вісімналцять діб у підвалі, нехай навіть у комфортному. Постійно чути постріли і вибухи, намагаючись визначити: де? в якій частині міста? як далеко від нашого місця знаходження? це наші стріляють? чи ПАСКУДНА російська ОРДА?😡
Чомусь??!!! дуже лякали автоматні черги та авіаналети…коли тільки від тупого, тяжкого, злобного гудіння ворожого літака, здригалися і вібрували стіни будинку. Тоді усі бігли до самого безпечного місця у підвалі і діти накривались ковдрами… А ми, дорослі, розуміли, що від прямого влучення бомби не врятує і підвал…🥲
Дуже тяжко прийняти рішення… вийти з підвалу та прямувати через усе місто до місця, де зібрались такі ж як я,.. готові тікати з міста та України …🇺🇦🕊
Навмисно обминули центральну частину міста, бо це жахливе видовище ( так мені одразу сказали). Та мені вистачило і того, що я побачила: руйнувань у цій частині міста було не багато ( як на моїй рідній Північній Салтівці), але чисельні блокпости, подовбані дороги та скрізь висячи електропровода… Та мене вражала пустота міста…
Я на пункті збору. Одна. Лячно, холодно, дуже холодно в душі…безкінечно ковтаю ком у горлі, щоб не розплакатись …🥲
І вже як спогади, цінні і дорогі спогади, швидке прощання з рідними і близькими… останні обійми… 🥲
‼️🥲😡💔🇺🇦 Екопарк Фельдмана 04.04.2022 знищений російськими окупантами під час обстрілу Харкова. Засновник Екопарку Фельдман повідомив, що Екопарку більше нема. Зруйновано вольєри, зруйновано всю інфраструктуру. Дивом залишися живі тигри та леви. Їхні клітки сильно постраждали, будь-якої миті вони можуть вийти на вулицю. Якщо не буде варіанту перевезення, буде прийнято рішення їх приспати…
🌱🐾 …Це було унікальне місце для відпочинку дорослих і дітей. Дозвілля на усі смаки. Мені дуже подобалось проводити там час, там завжди було класно!😊
🌱 З ранньої весни до пізньої осені курсують безоплатні комфортні автобуси за графіком. 15 хвилин від Північної Салтівки, і ти вже у справжньому лісі. Заходиш…і обираєш, що до вподоби. Ранньої весни стеляться синьо-жовті ковдри первоцвітів. Просто блукаєш, обминаючи галявини квітів ( щоб не пошкодити), вдихаєш свіже весняне повітря вже наповнене квітневим ароматом🌱💙💛
🐾🙃 Дітки ж поспішають до інших місць- кумедних мавпочок, різноманітних співочих птахів і, головне, до контактного дворика! Тут можна годувати тваринок із рук, це цікаво, незвично, приємно і дуже весело🐾 Завжди, споглядаючи на це дійство, я отримувала прекрасні емоції. На душі було тепло, спокійно, затишно, радісно… Дзвінкий дитячий сміх…Безтурботний…🐾💔
Екопарку більше нема…🥲🥲💔🇺🇦
Надвечір 05.04.2022 з’ясувалось, що зоозахисна організація UAninals запропонувала свою допомогу. Звірів ( тигрів та левів) евакуюють до притулку диких тварин на Київщині 🙏✌️🇺🇦💙💛🕊
Не спиться зовсім, хоч за минулу ніч поспала тільки 4 години… усі можливі ліки прийняла більш як дві години тому, та вони не діють…🙁
📸✨Передивляюсь фотоальбом, довоєнні світлини Харкова та нашої України🇺🇦
Довоєнні світлини. Харків. Каштанова алея у міському саду Т.Г.Шевченка після ранкового дощика. Відчуваю ту приємну вологість, чистоту та легкий аромат повітря… Дуже класне місце відпочинку! Хто не був- обов’язково відвідайте наше прекрасне місто, наші парки після війни! Впевнена, вони вам сподобаються! Завпрошую☘️☘️😊🇺🇦
Ось ці симпатичні, веселі дівчатка- моя сім’я! Вже майже чотири місяці ми разом! Радості, сум, проблеми, страхи, переживання, незручності – все спільне.😊🇺🇦❤️
Я приєдналась до дівчат у Польщі.
Так, я вже не чула постійних вибухів, не зжималося серце від автоматних пострілів та гуркоту танків, як це було у Харкові, але були тяжкі і складні пошуки житла. Знайти за гроші квартиру на довготривалий час українцям виявилось неможливим. Було тяжко морально і фізично. Безкінечна зміна тимчасового житла. Пакуєш та розпаковуєш валізи. Забезпечення мінімальних умов побуту та харчування😡😅
@nata_lizaa -головна в нашій сім’ї . Я б не змогла вижити і декілька днів без неї, без моїх дівчаток! Усі фінансові та логістичні питання і проблеми були на її плечах. Вона витримала такі навантаження долі! Наполеглива, цілеспрямована, швидко приймає рішення. Та вона чутлива і весела! Я дуже вдячна @nata_lizaa за розуміння, терпіння, повагу і комфортність нашого життя🙏❤️
По кожному важливому питанню вона радилась зі мною, питала мою думку.
Це дівчинка з якою ми обговорювали жахливі новини про війну, ділилися спогадами про перші дні війни ( і вони, ці спогади були для обох самі страшні і жахливі 😡). Коли не бачила наша Мала, мали можливість обійнятися та поплакати 🥲🇺🇦
Стільки подій сумних і веселих, стільки пригод, стільки вражень, роздумів, стільки досвіду ми набули за цей короткий і довгий час! І це було наше повноцінне життя!
Раніше ми бачились частенько, приїзджали вони, приїзджала я у гості. Різниця у відношенні. Твоєму відношенні. Це розуміння, що це не вихідні чи свято, це життєві будні! Вони тяжкі, складні морально і фізично😡 І я дякую долі, що в мене є ці дві дивовижні дівчинки! Мені з ними комфортно і цікаво жити! @nata_lizaa я вас дуже люблю і ніколи не скривджу 🙏❤️💖
P.S. Можливо розкрию секрет, нещодавно дізналась, що @nata_lizaa постійно підтримує грошовими внесками Збройні Сили України! Зробила внесок і на байрактари💪💪✌️🇺🇦 Але вона скромна і робить це зовсім тихо🤛🇺🇦🙃
🥲🥲 Пишу пост зі сльозами… Жахливий нічний обстріл Харкова… Звіряча ракета влучила у гуртожиток, де мешкали люди з порушенням слуху🥲
Кількість жертв ще точно не встановлена… Таких обстрілів, прольотів за ніч було декілька і зранку так само😡🥲 Ця орда обстрілює моє рідне місто кожного дня, кожної ночі, ранок обов’язково 🥲🥲😆💔
Півроку, шість місяців триває цей терор, ця агресія😡🥲👹❌
Пам’ятаю, перший, другий… дні війни… у підвалі слухали новини і… думалось, сподівались, надіялись … що ось, ось цю погань виженуть…👹👹❌
Я плачу 🥲🥲 Я в люті😡👹
Дехто з друзів мені закидає, що мої пости останнім часом, а саме з початком війни, стали «кострубатими», « не причесаними», хаотичними за тематикою, без якоїсь послідовності. Іншими слова, не такими гарними і цікавими.
Так, війна все змінила😡🥲 Я ніколи не претендувала на якісь літературні твори. Це мій особистий щоденник, опис мого життя саме зараз, сьогодні, у цю мить! Це мої думки, мої роздуми і спогади саме зараз і вже крізь призму війни🥲🔥 Умови мого життя змінились настільки кардинально, що я вважаю, добре, що я взагалі пишу… В мене зараз нема дому, нема умов, немає тих можливостей і того часу, які були до…
Та і я змінилась. В тому числі і зовні. Я теж виглядаю «не причесаною» тому що перукаря відвідую не регулярно, з різних причин ( економія коштів теж має місце). Я не роблю манікюр, зовсім відсутній якийсь макіяж, і я не займаюсь фізичними вправами для підтримки стану свого здоров’я і самопочуття. Прогулянки, це те, що в мене залишилось.
А пости, дописи – вони дзеркало мого життя зараз, а інакше це було б щось штучне і точно не цікаве… для мене🙂
До речі, світлини добираю максимально цікавими візуально і гармонічними до допису…
А ви, друзі, що думаєте?!!☺️🧐💙💛🇺🇦
Цей пост написано теж «з колес»😁
📸 Світлину зроблено у лісі біля Алмазного озера під Києвом 30. 12. 2021.
Здається це було так давно і зовсім у іншому житті.🥲😡 Та відчуття казковості того дня і прогулянка з @nata_lizaa до сих пір зігріває, хоча тоді було дуже холодно…
Я і моя тінь… Що не так в наших стосунках??! 😏🤍🖤
9 місяців Україна протистоїть повномасштабному вторгненню росії.
Втрата житла з перших днів війни висмикнула землю з під ніг🥲 Біль, розпач, лють, страх сьогодення, страх майбутнього.
Нікуди не ділись природно-кліматичні зміни. Коли день стає все коротшим, а темінь, ніч триває так довго ( додаються і постійні, тривалі відключення світла) ти наче згасаєш, втрачаєш сили, енергію, а темні, тяжкі емоції беруть верх. Наслідок невроз і депресія😆 Зростає моя тінь, моя «тіньова частина особистості». Усвідомлення цього, намагання розібратися – це крок до покращення наших стосунків із тінню🤨
Обмірковуючи цей допис, я потрапила на сторінку психолога Оксани Янчак @yanchakoksana , яка мені дуже допомогла з проблемними стосунками із своєю тінню.
На мій погляд, дуже професійний прихолог, цікаві, корисні пости, актуальні для нас, українців, в умовах війни.
Далі коротко цитати від @yanchakoksana
« В кожної людини є тіньова сторона особистості. Це та неідеально частина, яку ми частіше неприймаємо в собі і стараємось приховати від усіх…
…Річ у тому, що коли ми відмовляємося бачити в собі не найкращу частину, вона починає нами керувати. І навпаки, все на що потрапляє світло нашого сприйняття, стає легше, краще і поступово краща частина стає ще сильнішою!»
З іншого допису хочу додати зовсім невеличку цитату, яку можна перечитувати кожного ранку і це буде як оздоровча фізкультура для мозку.
«Обіймайте емоційно себе і дякуйте за те, що ви є! Це точка психологічної опори. Ми особливо енергійні, коли в ладу з собою»😉😊🤗🇺🇦
🇺🇦 Пост присвячую харків’янам – мужнім, загартованим, гордим, шляхетним людям 💪
Дві доби, як я повернулась до Харкова✨
Щось таємниче, крихке, зворушливо-болюче я відчула і побачила у своєму місті…
Місто- таке ж чисте і чудове, майже нічого не вказує на жахливі наслідки війни ( Північну Салтівку я зараз не розглядаю💔)
Людей і авто значно менше, ніж до війни. Як у спальних районах, так і у центрі. Зовсім відсутній шик, безтурботність чи наліт богемності…
🇺🇦 Похмурі, мовчазні харків’яни. Обличчя наче в масках- без посмішок, якихось видимих емоцій, нервованості, незадоволення чи проблем… Наче якась сила, таємниця поєднала усіх харків’ян… Вони пережили, відчули, пізнали щось таке, що їх дуже змінило і об’єднало 😡🥲💔
У діях ніякої суєти, спокійні, врівноважені, ввічливі, при будь-якому зверненні йдуть на приємний, уважний контакт; стають відкритими і цікавими співрозмовниками.
Це мої особисті спостереження, враження і відчуття, які я змогла описати. Та насправді, все значно складніше, болюче… Скажу так, я побачила зовсім іншу частину України, зовсім інше місто, інших людей…💔😡🥲🇺🇦
P.S. І до речі- повітряні тривоги лунають у Харкові майже цілими днями. На них ніхто не звертає уваги, все працює, життя не припиняється…🇺🇦💔
Світлина трирічної давнини… Майже білий голуб… птах миру…
Цей і наступний пости- дуже особисті. Дуже складні в емоційному плані. Передати свої відчуття, емоції, біль, жах неможливо, це треба відчути, пережити. Але я і не хочу вас, друзі, обтяжувати цим… Публікація цих постів важлива саме для мене… бо, сподіваюсь, трохи відпустить…🥲💔
✨ Північна Салтівка. Харків. Розпочну з приємних спогадів про місце, де примостився цей голубок🕊️❄️
Місцевий оазис, улюблене місце для відпочинку і спілкування. Джерело, вже з ранку невеличка черга…
Набрати води, присісти на лаву, яких тут безліч. Поспілкуватись з природою. Багато різних птахів, білочки. В водойомі дикі качки, водяні кулики і черепахи. Це справжня популяція. Черепахи мають свій острів і з першим потеплінням та ласкавими сонячними променями виповзають погрітися – їх безліч…
Класні алеї, вимощені бруківкою, дитячий майданчик, морозиво, кава. Ввечері- променад. Діти, бабусі, спортсмени, веселощі, гомін… так було
Зараз цей район примара… порожньо, моторошно…
Цьогоріч в Україні не можна ходити до лісу, небеспечно-війна 😡🇺🇦
Підсніжники, проліски, крокуси та інші первоцвіти квітнутимуть у лісі без нас. Але ми тримаємо у пам’яті чудові, різнобарвні, запашні галявини природної краси 🌱💠🌱🌾🌱🌼🌸🌱
Вважаю, що це добра традиція- садити кущики первоцвітів біля оселі; під тином, парканом, вікнами. Завжди радію цим красунчикам! Жовті, блакитні, білі, фіолетові… вони зігрівають душу, відволікають від сумних думок, поліпшують настрій, пробуджують безтурботні спогади дитинства… 🌱🌱🌼🌸🌱
Може це не дощ… може тюльпан плаче, як і я…❤️💧
Сьогодні отримала сумну звістку, що будинок, в якому я народилась і виросла згорів. Це на Луганщині,біля самісінького кордону з Мордором. Село Красна Талівка окуповано агресором в перший день вторгнення. Причини пожежі я не знаю. І це вже давно не мій дім. Але стало зовсім боляче…🥲 Будинок, в якому жили мої батьки, куди приїздили кожне літо мої діти- його нема.
І район і дім , в якому я жила у Харкові – їх зараз нема, вони примари.
421 день російського вторгнення 😡🥲
Цього разу я приїхала до Харкова зовсім ненадовго. Опинившись у центрі міста, на перехресті вул. Сумської біля «Градусника», я зробила фото, намагаючись показати небесний пейзаж і вмістити архітектурний ансамбль міста. Замість скляних вікон в багатьох будівлях жовтіли «вікна» з ДСП, які красномовно нагадували про війну, про обстріли міста… Ось на таких жовтих ДСП вітражах я побачила величезні друкарські букви «Ми працюємо!» Це запрошував магазин «Ведмедик» 
і я не могла собі відмовити
«Ведмедик» -це магазин солодощів, де продається продукція від Харківської бісквітної фабрики. Він знаходиться історичній частині Харкова, на площі Конституції. Цей магазин відкрили 120 років тому, у 1900 році, належав він тоді компанії «Жорж Борман». За такий значний час магазин переходив у володіння різних фабрик, та завжди зберігав свій профіль, не зраджуючи найкращим традиціям.
У 2018 році магазин успішно пройшов перевірку «Ревізора» і отримав знамениту табличку, яка є додатковою гарантією якості продукції
Я з великим задоволенням поласувала кавою з кусочком Харківського шоколадного торту Обіцяю, якось спеціально, більш докладно, у світлинах розповім і про наш шоколадний торт і про це «солодке місце»
… Я сумую за своїм містом
